Вимоги діючих НТД щодо переходу на електроопалення

Вимоги діючих НТД щодо переходу на електроопалення
У зв’язку зі значним зростанням тарифів на природний газ перед побутовими споживачами (населенням) постає питання переходу на альтернативні джерела опалення, одним з яких є електроопалення. Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 26 лютого 2015 року № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2015 за № 231/26676) передбачено дві категорії побутових споживачів, які можуть опалювати свої приміщення електроопалювальними установками по зниженим тарифам після виконання всіх необхідних вимог діючих нормативно технічних документів. 
  1. Без участі інспекції Держенергонагляду. 
Відповідно до тарифів на електроенергію, що відпускаються населенню, з 01.03.17 р., пунктом 1.2 постанови НКРЕКП від 26 лютого 2015 року № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2015 за № 231/26676), в окрему групу виділене населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості).
 
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі -Закон) встановлено, що проект – документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
 
Згідно до статті 4 закону для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:
  • пошук архітектурного рішення,  розроблення, погодження  у визначених  законом випадках  і  затвердження  проекту;
  • будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під  час  здійснення  будівництва  або  зміни;
  • прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
Підтвердженням встановлення електрообладнання для опалення є підтверджуючі документи про уведення в експлуатацію відповідних установок.
 
Звертаємо увагу, що відповідно до визначення наведеного в пункті 3.1 розділу IІІ Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258 (із змінами) (далі – ПТЕЕС), уведення в експлуатацію – дія, що фіксує готовність об’єкта, енергоустановки до використання за призначенням, яка документально оформлена в установленому порядку.
 
На сьогодні установленим порядком є підтвердження проектною документацією того, що будинок або його частина (окрема квартира) обладнаний електроопалювальними установками.
 
При цьому, якщо встановлення додаткового електрообладнання призведе до збільшення величини потужності електропостачання житлового будинку в цілому, власник будинку (організація, на балансі якої знаходиться будинок) замовляє в електропередавальній організації послугу з приєднання додаткової електричної потужності в порядку передбаченому Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими постановою НКРЕ від 17.01.2013 № 32, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2013 за № 236/22768.
 
Відносини, які виникають між побутовими споживачами електричної енергії та енергопостачальною компанією, регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 (із змінами) (далі – Правила).
 
Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1 до Правил) і укладається на три роки (пункт 3 Правил).
 
Відповідно до пункту 4 Правил у договорі обов'язково зазначається величина потужності, яка визначається виходячи з потужності наявних у побутового споживача струмоприймачів. При цьому загальна потужність не може бути вищою за потужність, передбачену проектом об’єкта побутового споживача та/або технічними характеристиками зовнішніх електричних мереж об’єкта побутового споживача.
 
Крім того енергопостачальник відповідно до вимог пункту 40 Правил повинен безоплатно надавати рекомендації щодо можливості та доцільності використання електричної енергії для опалення, а також щодо енергозбереження та режимів споживання електричної енергії.
 
Побутовий споживач може внести пропозиції щодо зміни зазначеної у договорі величини електричної потужності.
 
В свою чергу, у зв’язку із встановленням додаткового електрообладнання та вибору побутовим споживачем іншого виду тарифу на електричну енергію для опалення належного йому об’єкта (квартири) побутовий споживач має письмово звернутись до енергопостачальника щодо необхідності внесення змін до договору про користування електричною енергією, в частині зміни зазначеної у договорі величини електричної потужності, категорії надійності струмоприймачів, тарифної групи, переліку електроустановок, якими обладнано об’єкт побутового споживача.
 
Підставою для внесення змін у договір про користування є підтвердження проектною документацією закінченого будівництва або реконструкції та уведення в експлуатацію в установленому порядку того, що житловий будинок в цілому або його частина (окрема квартира) обладнаний електроопалювальними установками.
 
Слід зазначити, що потужність електромережі визначається проектною документацією об’єкта архітектури.
 
При цьому, у разі відсутності в проектній документації підтвердження факту обладнання житлового будинку електроопалювальними установками, на думку НКРЕКП лист від 11.12.2015 № 5769/17/59-15, побутовому споживачу, для внесення змін у договір щодо тарифної групи необхідно належним чином внести зміни до проекту будинку (квартири), виконати переобладнання (реконструкцію) з подальшим уведенням в експлуатацію, після чого звернутись до енергопостачальника щодо необхідності внесення змін до договору про користування електричною енергією.
 
Таким чином, у разі надання побутовим споживачем необхідних документів, які підтверджують обладнання вищевказаного об’єкта електроопалювальними установками в установленому порядку, енергокомпанія зобов’язана внести відповідні зміни до договору про користування електричною енергією, застосувавши до споживача тариф, що відпускається населенню, об’єкти яких обладнані у встановленому порядку електроопалювальними установками.
 
Слід зауважити, що відповідно до абзацу другого пункту 9 Правил, у квартирах або інших об'єктах побутового споживача, розташованих за однією адресою, встановлюється один засіб обліку, тобто у разі обладнання електроопалювальними установками або електроопалювальними установками та кухонними електроплитами житлових будинків немає потреби в облаштуванні окремого приладу обліку.
 
За наявності обліку споживання електроенергії за періодами часу відповідно до пункту 2.3 Порядку застосування тарифів на електроенергію, затвердженого постановою НКРЕ від 23.04.2012 №498 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2012 за № 599/20912 (зі змінами), розрахунки населення та споживачів, прирівняних до населення, проводяться за двозонними або тризонними тарифами, диференційованими за періодами часу, із застосуванням наступних тарифних коефіцієнтів:
  • за двозонними тарифами:
    0,5 тарифу - в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години);
    повний тариф - у інші години доби;
  • за тризонними тарифами:
    1,5 тарифу - в години максимального навантаження енергосистеми (з 8-ї години до 11-ї години і з 20-ї години до 22-ї години);
    повний тариф - у напівпіковий період (з 7-ї години до 8-ї години, з 11-ї години до 20-ї години, з 22-ї години до 23-ї години);
    0,4 тарифу - в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години).
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 розділу 6 ДСТУ-Н Б В.2.5-65:2013 «Настанова з улаштування та використання систем електроопалення об’єктів житлового і громадського призначення» (далі – Настанова), затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 січня 2013 року № 25, для улаштування стаціонарних систем електроопалення слід застосовувати передбачені проектним рішенням і тільки сертифіковані електронагрівальні пристрої заводського виготовлення або обладнання, на яке розроблені і діють технічні умови, а саме:
  • електричні котли різних типів;
  • електричні теплогенератори різних типів;
  • акумуляційні електропечі;
  • променисті електронагрівачі;
  • електричні нагрівальні панелі для опалення приміщення, у тому числі акумуляційні рідинні електричні нагрівальні панелі, включаючи водяні електричні нагрівальні панелі;
  • електричні нагрівальні кабелі, вбудовані в конструкційні елементи будівель;
  • електричні конвектори або комбіновані електроводяні конвектори;
  • теплові насоси з електроприводом компресорів;
  • електричні насосні установки з вихровою трубою.
При цьому повідомляємо, що призначення устаткування (товару) визначає його виробник у технічній документації на таке устаткування (товар). Таким чином, якщо устаткування віднесено до переліку електронагрівальних пристроїв заводського виготовлення або обладнання, на яке розроблені і діють технічні умови, наведених у Настанові, то таке устаткування є електроопалювальною установкою.
 
  1. За участі інспекції Держенергонагляду.
Також слід зазначити, що відповідно до тарифів на електроенергію, що відпускаються населенню, з 01.03.17 р., пунктом 1.3 постанови НКРЕКП від 26 лютого 2015 року № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2015 за № 231/26676), в окрему групу виділене населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості).     
 
Відповідно до вимог пункту 2.1.2 «Порядку застосування тарифів на електроенергію», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики (далі – НКРЕ) від 23.04.2012 р. № 498 (зі змінами). До багатоквартирних будинків належать житлові будинки з трьома та більше квартирами (будинки багатоквартирні масової забудови, будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, будинки житлові готельного типу), а також спарені або зблоковані житлові будинки з трьома та більше квартирами, крім гуртожитків, готелів, туристичних баз, таборів, будинків відпочинку, відокремлених житлових будинків садибного типу (міських, позаміських, сільських), вілл, дач, будинків для персоналу лісового господарства, літніх будинків для тимчасового проживання, садових будинків.
 
Підтвердження факту відсутності газифікації природним газом багатоквартирних будинків на 100% та відсутності або нефункціонування в зазначених будинках систем централізованого теплопостачання здійснюється на підставі акта, виданого державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - державна інспекція).
 
Державна інспекція звертається до відповідного органу місцевого самоврядування для отримання підтвердження факту відсутності газифікації природним газом та відсутності або нефункціонування систем централізованого теплопостачання в окремих багатоквартирних будинках.
 
Акт складається в довільній формі у чотирьох примірниках, один з яких надається відповідному ліцензіату, другий - відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, третій - органу місцевого самоврядування, а четвертий - залишається у державній інспекції. Копію акта державна інспекція надає територіальному підрозділу НКРЕ у відповідному регіоні.
 
Державна інспекція не рідше одного разу на рік звертається до відповідного органу місцевого самоврядування для отримання підтвердження факту відсутності газифікації природним газом та відсутності або нефункціонування систем централізованого теплопостачання в окремих багатоквартирних будинках, та у разі отримання інформації про газифікацію природним газом та/або функціонування систем централізованого теплопостачання в певних багатоквартирних будинках державна інспекція інформує ліцензіата про припинення дії попередньо виданого акта (або його частини).
 
Відповідний тариф для зазначеної категорії має застосовуватися з наступного розрахункового періоду після складання відповідного акта державною інспекцією.